Сторінка:Влизько За всіх скажу 1927.pdf/39

Цю сторінку схвалено
ІРОНІЇ
 
I
 
Неокласичне

Поля, поля! — Клонюся ниць! —
Приїхав ось, і все, як треба!
Садок! Баштан! Блакитне небо!
І повно в небі полуниць!

А так, — ідилія! — Мов мед!
Ніхто, ніхто не зрушить сон цей! —
На горизонті вітер з сонцем
Спокійно грають у крокет!