Сторінка:Вечерницѣ Р.1 ч. 1—43 (1862).djvu/111

Ця сторінка ще не вичитана


ВЕЧЕРНИЦѢ
ЛИТЕРАЦЬКЕ ПИСЬМО ДЛЯ ЗАБАВЫ И НАУКИ.

Число 14.

Льво̂въ дня 3. Мая 1862.


ЛЯМЕНТЪ СКВИРСЬКІЙ
переложено зъ ляцького.
Переложенье це посвящаеться невідомому автору оригинала.
I.

Родився лихій Антихристъ,
Зобравъ всеньку хляшту въ жменю;
Годѣ бити мудя въ спину;
Давъ му садочокъ, хатину:
Зъ того, що — скотомъ одъ вѣка,
Зъ хлопа — робитъ чоловѣка.

II.

Родився лихій Анцихристъ
Сквирська хляшта зомлѣвае,
Бардычо̂вська ляментуе,
Радомыська матѣркуе,
А Уманьски гуманисти, (мудьофили)
Чисто зъ сердця подурѣли.

III.

Родився лихій Анцихристъ:
Дурный мужикъ розгулявся;
Що ажъ бѣсъ зареготався
Московщина издрогнулась:
Безъ комисара, безъ оконома
Буде Гоморра, Содома!

IV.

Родився лихій Анцихристъ:
Показились панки зъ ляку, —
Чутись зойкъ на Чорно̂мъ-шляху;[1]
Бѣдна хляшта гôрко плаче,
Добру долю споминае,
Дрôбныхъ дѣточокъ навчае:

V.

Родився лихій Анцихрисгь!
Переживши холеру лукаву,
Одбулисьмо во̂йну кроваву ,
Набралися лиха чимало,
Щобъ нині згонки нестало:
Ніякъ толоку зо̂брати.

VI.

Родився лихій Анцихристъ!
Дунувъ вѣтеръ заграничный:
Мужикамъ настане воля;
Украинѣ краща доля;
За-для спôльного пожитку,
Хляшта потрясе калитку.

VII.

Родився лихій Анцихристъ!
Наши славныи пані-отцѣ,
Сподѣвалися цего лиха;
Зобрались въ Торговицѣ,
Одцурались батько̂вщины,
Безъ хлопськои панщины.

VIII.

Родився лихій Анцихристъ!
Украино, ненько люба!І
Тая воля — твоя згуба!
Де-жъ теперъ твои магнаты
Будуть грошей добувати?
Звѣстно, мусять погибати!

IX.

Родився лихій Анцихристъ!
Слухайте, Ясновельможни;
Що судилось — не минеться;
Скоро вамъ, надѣйсь, прійдеться
Зъ бѣды пасти чужи свинѣ
У полатанôй кожушинѣ.

X.

Родився лихій Анцихристъ!
Зобравъ всеньку хляшту въ жменю
Годѣ бити мудя въ спину;
Давъ му садочокъ, хатину;
Зъ того, що — скотомъ одъ вѣка,
Зъ хлопа — зробить чоловіка!

Парижъ, дня 1. Мая 1862.

Кузьма Басарабець.

ХЛОПСЬКА ДИТИНА. (ГІродовженье). XXXI. Якось було на самого Спаса; у селі, де живі пані- отець Евстахій, буві храмі. є) Зт» Брацлавщннм в*ь Адест». Кузьма Басарабець. Нарбдъ весе.і’ьйшій, якъ ніколи и въ даввинъ не бувъ, обходивъ храиъ Спасителя такъ, якъ доси ще ціле село незатямило. Дарована свобода уевхъ одушевила, якъ тота небесна сила; бо старшій кож- дый радъ, що спочине бодай хоть передъ смертю Die jzed by 14 Google

  1. Зъ Брацлавщины въ Адесъ.