вертатись? А ледве чи й въ иншімъ місці найдеться такий молодець, якъ коваль. А вінъ такъ любивъ іі! Вінъ довше усіхъ зносивъ іі прибаги! Красавиця всю нічъ підъ своімъ покриваломъ оберталася зъ правого боку на лівий, зъ лівого на правий, и не могла заснути. То, розкинувшись въ очарющій наготі, котору нічний мракъ зкривавъ відъ неі самоі, вона майже на-голосъ проклинала себе; то, притихнувши, постановляла ні объ чімъ и не думати — а все думала, и вся горіла, и до ранку закохалася по уха въ коваля.
Чубъ не заявивъ ні радощівъ ні смутку о Вакулиній долі. Ёго думки заняті були однимъ: вінъ ніякъ не мігъ забути віроломства Солохи и, сонний, не перестававъ лаяти іі.
Наставъ ранокъ. Вся церква ще передъ досвіткомъ була повна народу. Старушні жінки, въ білихъ наміткахъ, у білихъ суконнихъ свиткахъ, набожно хрестились коло самого входу церковного. Дворянки, въ зеленихъ и жовтихъ корсетахъ, а инші навіть у синіхъ кунтушахъ зъ золотими на-заді вусами, стояли на-вперідъ нихъ. Дівчата, въ
