Сторінка:Вечери на хуторі близь Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. Том II. 1865.pdf/125

Цю сторінку схвалено

гарненько про все: чи правда, що царі ідять тільки самъ мідъ та сало, и таке инше; але почуявши, що Запорожці штовхають ёго підъ боки, рішивсь замовчати, и, коли государиня, обернувшись до дідівъ, зачала розпитувати, якъ у нихъ живуть на Січі, які обичаі водяться, вінъ одішовши назадъ, нагнувсь до кишені и сказавъ тихо: „Виноси мене відсіля швидче!“ та й якъ-разъ очутивсь за рогаткою.