Цю сторінку схвалено
„Знаю я отсі штуки, нічого нема! Подайте ёго сюди: тамъ ще одинъ сидить! Зтрясіть ёго гарненько… Що, нема? Бачъ, проклятуща баба! А подивіться на неі — якъ свята, неначе скоромного ніколи и въ ротъ не брала.“
Але покиньмо Чуба виливати у зайвий часъ свою досаду, та вернімся до коваля, бо вже на дворі певне зъ-девята година.
