Ця сторінка вичитана
„Отъ ще и другий!“ закричавъ зо страхомъ ткачъ: „чортъ зна, якъ стало на світі… голова крутиться… не ковбаси и не паляниці, а людей кидають у мішки!“
„Се дякъ!“ промовивъ, здивувавшись більшъ усіхъ, Чубъ: „отъ тобі й на! ото Солоха! посадити въ мішокъ… То-то я й дивлюсь, чого въ неі повна хата мішківъ… Тепертъ я все знаю: въ неі у кождому мішку сиділо по два чоловіка. А я думавъ, що вона тільки мені одному… отъ тобі й Солоха!“
