Цю сторінку схвалено
II.
Що Боже, ти мій Господи! чого нема на тій ярмарці! колеса, скло, дёготь, тютюнъ, ремінь, цибуля, крамарі всякі… такъ, що хоть би въ кишені було рублівъ и зъ тридцять, то и тогді-бъ не закупивъ усієі ярмарки!
Зъ украінськоі комедиі.
Вамъ, певне, довелося десь чути спадаючий оподаль водопадъ, коли стрівожена околиця повна гуку, и хаосъ дивнихъ, неяснихъ звуківъ вихромъ носиться передъ вами. Чи не правда, — чи не ті самі чувства митю охватять у вихрі сільскоі ярмарки, коли ввесь народъ зростається въ одно величезне чудовище и рухається цілимъ своімъ толубомъ на площаді и по тіснихъ вулицяхъ, кричить, гогоче, гремить? Гаміръ, лайка, мичанє, блеянє, ревітъ — все зливається увъ одинъ
