Сторінка:Весілля фігаро (рукопис).djvu/3

Ця сторінка вичитана

Речитатив

Марцелліна, Сюзанна

М. Та не все в нас пропало, я маю ще надію. Але ось і Сюзанна. Я залишаюсь, немов її не бачу. І отаку перлину він забирає собі!

С. Мова про мене

М. Та від фігаро можна сподіватись на краще. L`agent fait tout

С.Мезрота! Але я знаю чого вона варта.

М. Гаразд! Прекрасний вирок! Соромливі ці очі, скромна ця поведінка, усе це…

С. Краще піду.

М. Яка красуня!


№5 [Дует Марцелліни і Сюзанни]

М. Прошу йдіть ви перша, мадам чорнокудра
С. Не личить мені це, мадам велемудра!
М. Ні, вам прошу місце
С. Ні, ні, перше вам
М І С. Я знаю звичаї (3) як звикли міста.
М. Створіннячко юне!
С. Шановна особо!
М. О графська красуне!
С. Держави оздобо!
М. Достойності!
С. Платтячко!
М. Посада!
С. Літа!
М. От люті не стямлюся, сама, сама не своя!
С. Ворожка (бабуся - викреслено) у запалі от висміюсь я!

/ повторення /

сцена 5

С. Іди, грушо печена, задавако учена! Колись бачила книжку та й ще мучає пані без кінця

К. Сузанетто, це ти?

С. Це я, вам чого треба?

К. Ах,ах, серце, яке лихо!

С. Що з серцем, що там сталось?

К. Та граф розгнівався, що він застав мене у Брабарини і звільнив мене зі служби. Коли мила графиня, моя люба хрещена, не порятує мене, піду я завіси й не побачу більше тебе, Сюзанно!

С. Не побачить мене! Браво! Тож серце у вас більше не б’ється палким коханням до нашої графині?