Сторінка:Весілля фігаро (рукопис).djvu/14

Ця сторінка ще не вичитана


С. Ото ще нам скука. Той п’яниця. Чого хоче він?

Г ????

А. Хутко. Хутко побіг цей поганець і за мить він пропав із очей

С, То був ????

Ф. Я знаю, я бачив. Ха-ха-ха

Г. Гей. Мовчать

Ф. Ха-ха-ха

А. Що смішного?

Ф. Ха-ха-ха. Ти ще відсвіта добре хильнув (2)

Г. Ну скажи ще раз, скажи ще раз. Людина з балкона?

А, З балкона

Г. До саду?

А. Так, до саду

Ф. У словах тих вина чути раду

Г. Будь ??? Ти бачив обличчя?

А. Ні, не бачив

Г ??? Фігаро, слухай

Г ні

А. Не бачив

Ф. розкрий свої вуха, ??? галас та знов дурниці, бо то я сам скакнув звідтіля (2)

Г. Хто саме ти?

С. От розум, от геній

А. Хто, саме Ви?

Г. І знову морока (2), морока!

А. Ну тебе не впізнав нівроку . Як скакав, то був зовсім худий.

Ф. ??? то й худію зазвичай

С, Він обрид

Г. Як же ???

А. ???

Г. Керубіно?

С. От проклятий!

Ф. О звичайно, звичайно. До Севіль’ї помчав він негайно, до Севіль’ї конем він помчав

А. Ні. Коня я під ним не помітив!

Г. Сил немає, кінчаймо нарешті!

С. Просто жах! Ах. Кінчаймо мерщій!