Сторінка:Весілля фігаро (рукопис).djvu/13

Ця сторінка ще не вичитана



Сцена 10

Ф. Сеньйори погляньте, отам музиканти,
лунають звідти і сурми і дуди, ???,
Ходімо, спішімо весілля зіграть
Г. Стій, стій-но неспішно
Ф. Та свято йде пишне
Г. Стій, стій-но неспішно. Непевну тут справу прошу розв’язати
С. Гр… Ф. Ту справу лукаву мерщій би кінчать
Г. Спитаюсь. дізнаюсь, хто міг це писать.
Г. Чи ви знаєте, мій Фігаро, хто писав цього листа?
Ф. Ні, не знаю (2)
Г. Як не знаєш? (3) Ах не знаєш?
Ф. Ні, ні, ні
С. Не давав чи ти Базілiо?
Гр. Передати?
Г. Розумієш?
Ф. На даль. На жаль.
С. І не знаєш, що хлопчина…
Гр.. У саду ???
Г. Чи збагнув вже?
Ф. Я? Аж ніяк
Г. Більш крутитися не треба,
викривна бо пика в тебе,
брехеньок не приховать
Ф. Бреше пика не брешу я
С. Свій талант гостриш даремно,
вчинок знаймо твій таємний
і секрет не утаїш
Г. Що ти скажеш?
Ф. Я? Нічого.
Г Ти не згоден?
Ф. Ні, не згоден
С., Гр.. Ти вгамуйтеся (2),
ці жарти пора кінчать (2)
Ф. А щоб весело скінчити,
за звичаєм театральним, \
маршем церемоніальним
шлюб ходімо догравать!
С., ГР.. прошу вас, сеньйоре, дозвіл,
нам на шлюб щасливий дати! (2)
Г. Марцеліно, Марцеліно,
скільки можна ще чекати?


Сцена 11