Я скінчив курс на медичному видїлї сїм лїт тому назад. З сього читач може бачити, чого він має сподїватись від моїх записок. Записки мої — се не записки старого досьвідченого лїкаря, який зводить рахунки своїм довгочасним спостереженням і міркованням, який витворив певні відповіди на усї запутані питання лїкарської науки, етики і фаху; се також не записки лїкаря фільософа, який глубоко збагнув єство науки і цїлком опанував нею. Я — найзвичайнїйший, пересїчний лїкар, із пересїчним розумом і пересїчним знаннєм; я сам путаюсь у суперечностях, я рішучо не маю сили розвязати багато з отсих важких питань, які повстають передо мною на кождому кроцї. Одиноке, що дає менї перевагу, се те, що я це не встиг зробитись чоловіком фаху і що для мене яскраві і міцні ті враження, до яких із часом мимохіть звикаєш. Я писати-му про те, що я почував, ознайомлюючись із медициною, чого я сподївав ся від неї
Сторінка:Вересаєв В. Записки лїкаря. 1903.pdf/15
Ця сторінка вичитана
Записки лїкаря.
