досить рідко; деякі приходили до мене“. В додатку до тих зізнань були прочитані два листи Володимира Наумовича до Мирослава Добрянського. В однім, із 20 падолиста 1881 р. він пише: „Посилаю Вам статейку про „Сїч“. Незабаром буду міг довідати ся богато таємних річей, бо один мій товариш має у „них“ велику повагу і ходить до Терлецького, проводиря віденьських социялїстів. Незабаром подам також деталї про орґан галицьких социялїстів „Сьвіт“. У другім листї, якого дати не подано, писав Наумович знов про „Сїч“ підносячи, що се товариство має близькі зносини з львівськими „нїгілїстами“ і з Драгомановим, і що росийські нїгілїсти знають ся з Терлецьким, а Сїчовики Полянський, Кос, Ікалович одержують від них гроші. „Яке важне те товариство „Сїч“, доказує той факт, що якийсь утїкач-нїгілїст приїхавши до Відня прийшов просто до „Сїчи“ як до своїх. Нїгілїсти в Австриї не мають свойого орґана і ґрупують ся довкола одного чоловіка: в Віднї довкола Терлецького, а у Львові довкола Франка“[1].
- ↑ Див. Стенографическій отчетъ изъ судовой росправы по дѣлу Ольги Грабарь и тов. Львовъ 1882, стор. 30–34.
