Сторінка:Василь Чумак. Червоний заспів (1930).djvu/26

Цю сторінку схвалено
ВИМЕРЕЖИТЬ ПІСНЮ

Вимережить пісню-голубині крила,
щоб у ній блакитно далечінь замріла,
щоб у ній заграло шумовиння трав,
я слова таємні у степу збирав.

Плюски-шелестіння-викінчені ґами.
Я їх наче лялю тішив пелюстками
ясочок-волошок. Жайворонів спів
і перлини-роси у вінки заплів.

І знялася пісня-голубині крила:
радісно-блакитно далечінь замріяла,
заблищали скалки-шумовиння трав…
Нащо ж мою нитку промінь розірвав?

25