Сторінка:Василь Чумак. Червоний заспів (1930).djvu/14

Цю сторінку схвалено
ОФІРА

I

Краплю крови. Кожну хвилю краплю крови місту:
шкло вітрин і тротуари сповнить ярим змістом.
На плякатах не атрамент. І не фарби. Кров.
Пензлі-пучки умочайте в колектив-цебро.

II

Смуги втоми під очима. Воскові обличчя.
Але фарбами плякатів кличем, кличем, кличем.
Шостий поверх. Цементові підраховувать щаблі.
О, нарешті. Відчинили. Захапався. Ліг.

III

Безнадійно. Є надія. Ось, на цьому бруку.
Переможці. Піонери. Тисну вашу руку.
Що? Сухоти? Ще хвилина. Дотліває день.
Переможці. Піонери. Казка. Близько. Йде…

13