Цю сторінку схвалено
СТІЛЬКИ ЩАСТЯ…
Стільки щастя, що боюся. Залоскоче як русалка
Шовковинками проміння перев'яже, обів'є.
Заполонить. Зацілує ніжно-ніжно, палко-палко.
Бею жагу-зоревий трунок, п'яний трунок ізоп'є.
Тільки мент. Обламок менту — блискавично — перебіжний.
І не буде, — і шукати мов заказано мені.
Хочу знову. Хай полонить. Хай цілує палко-ніжно.
…Усміхається проміння срібним жалом на вікні.
