Сторінка:Василь Чумак. Червоний заспів (1922).djvu/14

На кремінь — крицю: буде світ!
Ми непохитні, мов граніт.
Ми йдем і йдем, несем вогні,
і творим блиск, і творим дні!

IV.

Доволі! Кільцями ланцюг:

тріпоче прапор соколиний!
Вони спинить хотіли рух,
але ми линем, линем, линем,
і наш завзято кутий гимн
ширяє срібні блискавиці.
Туди — в червоні береги —
з низин. Туди. Ми — крила! Птиці!

V.

На площі — в юрми — на мітінг

вінки несіть — вінки й гірлянди
з тремтінь — мигтінь
революційних прядив.
На площі — на мітінг — на брук!
І завтра — вірте — швидко — завтра
святкує всесвіт бурю — гру
Пала, пала з півоній ватра.

 

---