Сторінка:Василь Чумак. Революція (1920).djvu/9

Цю сторінку схвалено

РЕВОЛЮЦІЯ.


I.
Вранці — проміню весінній,
Вранці —зважно молодий —
На шпилі, на височіні
З льоху темних приведи.

Ось: повстали під'яремні,
Плине повінь — лєгіон.
Килими зеленоземні
У ґірляндах житніх ґрон.

II.
Він угадав свою мету:
Стремить до неї навпростець,
І кожний бій його сердець
Несе — весну в цвіту.

Прямуй же, страднику святий:
Твої шляхи — широко розляглись,
Твої пісні далеко розлились,
В твоїх словах — вогонь мети!