Сторінка:Василь Чумак. Революція (1920).djvu/13

Цю сторінку схвалено

ОФІРА.


I.
Краплю крови. Кожну хвилю краплю крови місту:
Шкло вітрин і тротуари сповнить ярим змістом.
На плакатах не атрамент. І не фарби. Кров.
Пензлі-пучки умочайте в колєктив-цебро.

II.
Смуги втоми під очима. Воскові облича.
Але фарбами плакатів кличем, кличем, кличем.
Шостий поверх. Цементові підраховувать щаблі.
О, нарешті. Відчинили. Захапався. Ліг.

III.
Безнадійно. Є надія. Ось, на цьому бруку.
Переможці. Піонери. Тисну вашу руку.
Що? Сухоти? Ще хвилина. Дотливає день.
Переможці. Піонери. Казка. Близько. Иде