Сторінка:Василь Чумак. Заспів (1919).djvu/39

Цю сторінку схвалено


Крапля за краплею — кров.
Бурштини й рубіни — гаї.
Берізок молення смеркове —
вітре, послухай їх.

Мрія сухих верховіть:
кучеряві світанки весни.
Сльози — очиці — в блакиті, —
справді? Чи може… в-ві сні?…

39