Що, схотївши щось зробити,
Все кував, кував, кував
І нарештї зміг скувати…
Зміг скувати — пшик самий!“
Те знайшовши вияснення,
Гордий, він собі сказав,
Що і прізвищем він також
Є цїлком национал.
Вірив він в национальне
Українськеє життя, —
„Тілки-ж спершу відшукати
І дізнатись треба нам
„Про підстави історичні
Українським всїм думкам
Показать первопочаток,
Відкіля усе пішло.
„А на це нам треба пильно
Дослїдити корінь наш:
Відкіля, з якого ґрунту
Виріс він на божий сьвіт.
„І с часів доісторийних
Треба вислїд роспочать,
Пошукати давнїх сьвідків
І розглянути усїх;
„Ибн-Фоцлана та Ибн-Даста
Критицисмом я пройму,
Покажу я, що такеє
Наш уславлений народ.“
Закопався він у книги
І шукав, шукав, шукав!…
Пролинули довгі роки
І сказав, зітхнувши, Пшик: