Ми зустрілися звичайно,
Як стріваютьця всї люде,
І холодні та спокійні
Зоставались наші груди.
Ми недбало розмовляли,
Розійшлися теж недбало,
Не помітивши нї трохи,
Що кохання вже вставало.
І вже потім ми с тобою
Догадались помічати,
Що воно горить, палає
І не хоче погасати.
II.
Ночі зоряні і тихі
Нам спріяли до кохання,
Ми їм дякували дуже
За ласкаве їхнє сяння.