бів. Горовик і Горовиха підбігли й узяли свою дитину.
Потім підійшли вони до скупого, стали щиро дякувати йому, потім стали прохати його до себе в гості. Горовик казав: — „Дома є в мене сім братів і вони будуть дуже раді побачити того чоловіка, що визволив од вовка нашу дитину. Що ти не попросиш у їх — вони тобі дадуть.
— А на кого ж я покину свою худобу? — питав скупий.
— За свою худобу ти не бійся — каже Горовик: — як повернешся назад, то найдеш її на своєму місці.
Тоді скупий пішов з горовиками до їх у гості.
Дорогою Горовик йому й каже:
— Ти мені зробив таку велику послугу, що я хочу тобі віддячити яко мога краще. Так ось я тебе поражу: не проси ти собі у моїх братів ні грошей, ні худоби, а скажи так; „дайте мені моє“. Кращого для тебе нічого вже не буде! Скупий згодився.
От, прийшли вони в гори й знайшли там дірку, що йшла в середину гори. Улізли вони в тую дірку і пішли темними переходами.
