Проте, мені нічого того не шкода. Одного бажається мені — ще раз побачити того доброго молодця.
Почала розказувати середульша сестра:
— Літаючи по світу, вгляділа я в одного князя молодого сина. Молодий княженко був такий хорошун, що я полюбила його. Щоб вільно було нам кохатися з ним, я наслала йому смерть. А як поховали його, я що-ночи літала в домовину, махала на нього шалею і він оживав. Цілу ніч жартували ми та милувались, а як починало світати, я знову махала на нього шалею, і він ставав мертвим. Я вилітала з домовини до другої ночи. Сім років кохалася я так з княженком і була щаслива. Не помітила я, як одного разу викопали поруч з тею могилою яму. Проробили в ямі з боку дірку до княженкової домовини й поклали на ніч в тій ямі якогось чоловіка. Виждав він, коли я прилетіла та оживила молодого князя, а потім тихенько просунув у дірку руку і зірвав з мене шалю; насилу я сама втекла; а князів син так і остався живий. Не шкода мені того молодого княженка — накохалася я з ним довго; хотілось-би мені одного тільки: побачити того молодця, що зірвав з мене мою чарівну шалю.
Розказує потім третя сестра:
— Побачила я, як од одного князя перепливли через ріку стрільці на полювання. Я впірнула в ріку та й не пускаю їх переплисти назад до князя. Коли князь од себе посилав їм кораблі з харчами та одежею, то я їх насередині перекидала в воду. Сім років так я
