Сторінка:Васильченко С. Повна збірка творів. Том 4 (1929).pdf/171

Цю сторінку схвалено

— Забий свого людоїда, тоді підожду.

Як вихне кривенький коник ногами — полетів з нього Велетень за гори. Упав на каміння та й на смерть розбився.

Тоді передній коник стишився, піджидає свого кривого брата.

Приїхали вони додому до Чарівної Кози та й стали жити, як перше жили.

А рябенькі коники служили по правді.