Цю сторінку схвалено
додому. Тоді Лицар і промовля до Побратима.
— Мабуть отут ми з тобою й попрощаємося. Вже тобі пригоди не буде ніякої, поки й додому прибудеш. Тільки на прощання скажу тобі от що: оця красуня Акулян — вона дуже гарна, тільки зрадлива й лиха. Як такою візьмеш її, то буде тобі з нею одна звада. Треба так поробити, щоб вона була вірною дружиною.
Тоді вийняв шаблю та й розрубів її надвоє. Дивляться, а всередині в неї гадюка.
Взяв Лицар ту гадюку, викинув, а красуня знову ожила.
— Ну, тепер — каже — будеш з нею щасливий, — їдь здоровий!
Тоді Побратим і каже:
— Скажи-ж мені на прощання: хто-ж ти такий, щоб знав я, хоч кого згадувати.
А Лицар і каже:
— Хіба ти мене досі не впізнав: та я-ж Чорний Орел, твій товариш і побратим…
