підчас війни. Буржуазні держави це добре розуміють і хапаються як можна більше набудувати військових літаків. Отже й ми — хочемо чи не хочемо — але мусимо мати свою військову повітряну флоту. Але це все тільки до якогось часу. Справжнє-ж велике значення авіяції — не в тому! — Далі він говорив про те, що авіяція, яка служила до останніх часів для військових потреб, незабаром буде служити культурним і науковим цілям. — Вже й тепер, — казав він — почали будувати аероплани й дирижаблі для перевозки вантажу й пасажирів, для наукових дослідів. Прийде час і вони будуть служити для зносин між далекими країнами, що між ними лежать пустелі та непроходимі ліси й болота… — Казав проте, що і в сільському господарстві теж авіяція буде мати значення, що вже й тепер в Европі і у нас навіть із аеропланів фотографують землю й роблять межові плани, труять сарану на полях… — Зразу навіть трудно уявити собі — казав він, — скільки всякого полегшення, скільки користи принесе людині авіяція.
Слухають уважно, але погляд гострий, — помітно не дуже ймуть вони цьому віри. Зідхає хтось:
— Ехе-хе. Коли то тільки буде цеє…
— Та чи й буде…
— Як-же воно не буде, коли вже воно майже є в людей. В Німеччині після війни вже почали будувати пасажирські й грузові дирижаблі, які хоч і не так швидко літають, як аероплани, зате можуть піднімати до 2000 пудів вантажу.
— 2000… — загуло в натовпі. — Ой щось мені того…
