Сторінка:Васильченко С. Повна збірка творів. Том 3 (1927).pdf/292

Цю сторінку схвалено

Батько (пересміявшись, до матери). Ну, тепер сип вечерять. (До Василька). То як, Васильку, — виходить, що женитись — мало вигоди?

Василько (з-під печи). Оженитись — не напасть, та якби оженившись не пропасть!..

Знову сміх.


ЗАВІСА.