Чиновник (зляканий, стурбований, виходить наперед, розставляє руки). Мужички, так не можна. Так ви самі собі кайдани куєте. Самоправно судить немає такого права. Одповідать будете.
Люди (в розпалі): Та що там слухати його: тепер вони його оборонять, бо він в одно з ними.
— Тепер він їм потрібний.
— Кажи нащо людей дурив. Нащо про волю брехав? Нащо людей у Сибір позагонив? Кажи.
— Та що тепер говорити з ним. Собаці — собача смерть — бийте його.
Натовп знову поривається до Кармелюка, чиновник безпорадно махає руками, щоб спинити. Пан Стась рішучо виходить вперед. Заступає чиновника.
Пан Стась. Не розумію, чого там панькакатись з ними, (До людей). Назад. (Стріляє з пістоля. Всі одступають назад. Тиша). Що це таке? Бунт? Що ви гадаєте, я вам ради не дам? (Гукає в бік). Остап, сідлай коня, біжи в місто по військо? (До людей). Хіба я не знаю, що самі ви бунтарі, розбійники — тільки все валили на Кармелюка. Я всіх вас із вашим смердячим кодлом на Сибір спроважу. В ланцюги закую. Бунт? Геть шапки!
Пан Стась (люто). Геть кажу шапки! (Збиває з голови одного шапку, инші швидко один по одному теж скидають шапки). На коліна! (Перший ряд — озирнулись один на одного. Мнуться). Що одвикли? Забули? Ставай — гірше буде. (Один стає, за ним другий, третій і весь натовп падає на коліна, як скеля). Три дні будете стояти тут, землю будете їсти, дітям закажете як бунтувати.
