1-й (шепоче щось на ухо другому).
2-й (здивовано, стурбовано). Сьогодня?
1-й. А що ти собі думаєш — мало оце миру зобралося? А в кожного вже терпець увірвався? (Підбігають з другого гурту).
Голоси: Що? Що таке? (Тиха розмова. Тимчасом 1-й переходит до 2-го гурту).
В 2-му гурті (знову чути його слова). Мені здається, що так воно сьогодня не обійдеться… Щось буде.
Голоси: Що буде? (Знову тиха розмова. Пішло поміж людьми): — Цц… Тихше… Пані йде сюди. Пані!..
Пані (до людей). Економа не було тут? (Люди навколо озираються).
Люди: Не бачили. (Павза).
Пані. Так тепер уже побачили, який вам добродій той Кармелюк?
Голоси (неохоче): А що таке пані?
Пані. А хіба не чули, що кругом у нас діється? Послухали того дурисвіта, пішли проти панів… тепер он вся Безводня в Сибір іде, у Власовку пішло військо, а в Морошні все село громадою стоїть другий день на колінах, прощення дожидає — наробив людям добра, гультяй, тепер, бач, кається… (Люди похмуро мовчать). Чула я, що поміж вами є такі, що плескали язиком не знати що, отож дивіться та шануйтесь… (Позирнувши на голови лю-
