Сторінка:Васильченко С. Повна збірка творів. Том 3 (1927).pdf/165

Цю сторінку схвалено

ломаку). Так немов і серця на тебе немає… (Сідає). Ох, ноги не держать.

Марта. Чого-ж це ти, мій миленький, з личенька змінився?

Недоросток (жартовливо, смутно). Перегостював у тещі, перепився.

Марта. Чим-же тебе, сердешного, теща шанувала?

Недоросток. Шанувала мене теща все вареничками в маслі. Спасибі, що хоч жменю сіна поклала.

Марта. А чи тебе, моє серце, теща напувала?

Недоросток. Напувала мене теща все медами та винами… (Зітхає). Підведи мене, бо я сам уже не встану. (Жінка підводить його, піддержуючи веде).

Недоросток (немочним голосом).

Ой, ти, жінко моя,
Ти, голубко моя, —
Коло твого, жінко, боку
Не боюся їжака.

 
ЗАВІСА.