грізно). Гей ви, пічкурі, клочки, гречкосії! Хто сміливий, виходь на мене боротись, а хто ні, скоряйся мені, бо дух випущу!
Голоси: Миримо! Миримо! — Хай ти сказишся. (Всі чоловіки присідають, де хто стояв).
Борець (погірдливо похожає перед ними). Так оце ні одного немає, хто-б поборовся зо мною. (До одного). Ну, а ти не хочеш? Бач, яку пику одкохав, а в'язи? Мов у того вола. Вставай, поборемось!
Чоловік. Ні, добродію, я до цього непривичний. За плугом ходить, косить, молотить оце моя робота, а ота бійка та бороття, воно мені без діла. Не охочий я до цього.
Другий (встаючи). Наше діло, добродію…
Борець. А ти що встаєш? Боротися будемо?
Другий (сідає швидко). Ні ні! Коли хочете, то я й сяду.
Борець (вертається до жіноцтва, моргає на одну). Ану, дзиго, іди сюди.
Жінка (сміючись). А чого я піду до вас, добродію?
Борець. Вип'ємо зо мною та пожартуємо.
Жінка. Е! Не подоба мені з вами пити та жартувати: в мене чоловік є.
Борець. А де-ж твій чоловік.
Жінка. А ось… (Дивиться). Хомо, де ти?
Хома (під столом). Я ось…
Борець. В твого Хоми вже духу нема! (Хапає молодицю, жартує). Хочеш танцювати зо мною?
Хома. Жінко! Жінко! Не ходи.
Тимчасом жінки підходять ближче до борця, розглядають його, одежу на ньому: „А бравий парень! Та яке-ж на ньому все ловке“ й т. ин.
