Сторінка:Васильченко С. Повна збірка творів. Том 1 (1927).pdf/313

Цю сторінку схвалено

— Чого поналазили сюди? Чого не бачили?..

Зашуміли трава й лист у саду, затріщало сухе гілля і з темряви тікали назад люди з ясними обличчями й задуманим осміхом. В усіх до одного поблискували в очах однакові дрібненькі іскорки, як дорогі камінчики. Здавалось — навмисне бігали вони в панський сад за цими іскорками-перлинами і були раді, що хоч по маленькому довелося вкрасти.

Довго після того гомоніли люди, пригадували молодощі, співи, парубоцтво і довго сяяв — не гасився в очах у їх той крадений у панському саду дорогий блиск…

 1914



312