Сторінка:Васильченко С. Повна збірка творів. Том 1 (1927).pdf/260

Цю сторінку схвалено

— Тільки заверну за ріг коло церкви, — думаю собі, — потягне рижійною олією — олійниця там стоїть. Далі потягне гнилими оселедцями, керосином — базар почнеться.

Так. Потягло спершу олією, потім тухлою рибою.

— А далі, — думаю, — потягне сирими смушками, там різницями, капустою.

І вистромивши носа в повітря, я вже сміливо йшов по улицях, звертав управо, вліво, минав калюжі, смітники і ні трохи не боявся заблудитись, хоч ніч стояла над Свинячою Греблею темна, як крило вороннє.

 

1911.