Цю сторінку схвалено
заохочував Галю батюшка, — бушували отут разом, то треба разом і кару приймати.
Галя, соромлячись, проте охоче, злазила з печи, вважаючи, очевидно, цю кару цілком справедливою.
О. Лука зацитькав на школярів, регіт стих, і Галя червона, як жарина, спустила додолу очі й стала в ряд школярів, що їй залюбки, по-товариськи, розсунули місце.
О. Лука сів на стільці й почав вичитувати.
Хлопці з лицемірно-скорботними обличчями слухали батюшку й крадькома моргали один на одного, радіючи веселій оказії.
Незабаром Галя теж держала вже руки „по швам“, вирівнявшись, як бравий школяр, і в її очах теж поблискував уже веселий і хитрий школярський огник.
1910.
130
