щось веселе. Тільки примеркло, в маленькій кімнаті вчительки стояв уже дитячий гам. Дітвори в хаті було повнісінько скрізь: долі, по лавках, на ліжкові, навіть на печі. Сьогодні вчителька сказала їм, що буде з ними „приставляти кумедію“, яку вона бачила в городі й яка зветься „сатана в бочці“. Сподіваючись чогось дуже для себе приємного, школярі були тепер у надзвичайно жвавому настрої: вони боролися, бурушкались, ганяли „панаса“, і луна од школи розносилась далеко по селі. Галі не було між ними; готуючись до спектаклю, заклопотана та серйозна, вона возилася біля чогось у сторожці-кухні…
Закінчивши, що там було їй треба, вона увійшла до хлопців і звеліла усім змовкнути. Зацікавлені хлопці змовкли одразу.
Виклавши до найменших дрібниць зміст „сатани в бочці“ й зробивши деякі уваги що-до костюмів та поводіння на сцені, Галя почала роздавати ролі. Хлопці стояли, слухали, та аж іржали од нетерплячки.
— Дивися-ж, Грицько, — звернулась Галя до відомого вже Грицька Прокуди, — гляди, щоб ти діло мені не попсував!..
Грицько тепер почував себе дуже добре: на його долю прийшлася роль кума, й на слова вчительки він мовчки тільки кивнув головою та потряс перед собою кулаком: розламаю, мов, і розіб'ю все на світі!
Позатулявши хустками та ряднами вікна, приступили до діла: принесено було розведену в черепочку сажу, червоні папірці з цукерків, крейду. Актьори почали мазатися, як кому
125
