Сторінка:Васильченко С. Осетинські казки (1919).djvu/79

 

 

ИВ собі один чоловік, і було в його сім синів і сім невісток. Був він дуже багатий: були в його табуни коней, отари овець і ще багато всякої худоби. Та був він такий скупий, що всі люде дивувалися: ніколи в світі не давав він бідному шматка хліба; сам він і його діти ходили в старому лахмітті, їли житні сухарі з водою. Всі люде судили його, глузували з його й цуралися. Тяжко було жити і йому, і його дітям.