Шкода їм стало Велетня: принесли відро холодної води, вилили на Велетня. Зашипів розпалений ланцюг, крутнув ним Велетень, перервав. Тоді вбив Княженка, а Козу полюбив, та й поніс кудись з собою.
_-_34.jpg)
Сьомої неділі вертається мати з гостей. Як побачила, ударила об поли руками.
Був у неї камінчик такий: приклала його до грудей мертвого Княженка, то він і ожив. Почала його мати докоряти:
— Чи не казала, чи не наказувала: не одмикати теї комори! — Іди ж мені тепер, шукай моєї дочки!
Пішов.
Довго ходив світами Княженко, людей стрівав, питався, де Велетень живе. Знайшов таки. Як поїхав Велетень з дому, пішов Княженко в його будинки. А Чарівниця Коза там уже за господиню. Став Княженко її умовляти, щоб тікала з ним.
— Рада б я тікати з тобою, коли ж все одно він дожене нас. Тоді убє й тебе й мене.
