Сторінка:Васильченко С. Новелі (1953).djvu/6

Цю сторінку схвалено
 
ПЕРЕДМОВА
 

На переломі дев'ятнадцятого й двадцятого століття, коли то на осередніх землях України, культурницька праця свідомих українців поширилася в усі шари українського громадянства, до голосу прийшло молоде покоління, яке вже не задовольнялося тільки автономією, воно прийшло з більш конкретною програмою. Це покоління домагалося повних прав на життя, розв'язуючи питання соціяльного ладу на демократичних основах, поборюючи ненависний московський абсолютизм і, кинуло гасло самостійности.

Під ту пору нового українського ренесансу поширюється на українських землях самостійницький рух, боротьба йде за права господаря на власній землі. На політичній і культурній арені йде змаг за кращу долю для своєї батьківщини, за повне визволення з російського ярма.

У той час загального підйому кристалізуються думки нового покоління до яких також належав автор цієї книжки — Степан Панасенко, відомий в українській літературі під псевдонімом — С. Васильченко.

С. Васильченко, як український патріот, болісно відчуває недолю українського народу, а спеціяльно дітей і молоді. Його реалістичні оповідання сповиті настроєвою романтикою порушують читача до глибини душі.

Глибоке зрозуміння дитячої психології дає йому можливість по-майстерськи змалювати кар-