взяти? — Подивувався собі, одначе послухався батька й пішов добувати огню.
„Звідтіля вже не вертатись йому“, подумав старий стрілець і пішов додому.
Приходить Левень до огню, аж там сидить сім братів, сім велетнів, вечерю варять. Перед ними великий великий казан, а в ньому киплять сім оленів.
Левень скинув шапку, поздоровкався, став прохати огню. А велетні радяться між собою: О, це нам і ласощі до вечері будуть: коли його краще ззісти тільки: чи зараз, чи після вечері?
Тоді один і каже:
— Зараз — то тільки голод перебємо — краще після вечері закусимо ним.
Далі старший людоїд і каже:
— Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого ззімо.
Левень не сперечається, сідає. От найстарший брат і каже:
— Хто-б же це казана нам зняв, та сюди подав?
— Чи не мені доведеться пошанувати братів моїх старших, — каже найменший велетень.
