В легкому і світлому настроєві природи похаплива Марна з покаліченими горбками й знівеченим оточенням по берегах сама здається покривленим, виламаним хребтом гарного краю, який проїхався в огидливо й жорстоко збудованому вагоні імперіялізму.
Проте, вже по вимощеному берегу биндюжні коні тягнуть за собою баржі, що подібні до великих пузатих мокриць — значить життя й будова йде, — поля в більшості засіяні і з протилежного берегу хлопці, як і в нас, заглядають за вудочками в глибину води. На станціях продається молоде добре вино по 7–8 коп. за літр і тільки в вагоні йде палка лайка між ельзасцем і французьким патріотом, який згадує всім відомі думки рантьє про початок війни, не забуваючи назвати ельзасця легальним шпіоном, який працює у Франції на користь Німеччини. Обурення тоді доходить до краю і дає вам побачити, як не розрішила і не зможе розрішити буржуазія національного питання, не то що десь в колонії, а тут, за сотню кілометрів од Парижу.
Вже близько столиця світу — Париж. Спочатку ви їдете верстов нацять серед білих хаток одно й двоповерхових, оточених городами й садками, зі світлими жовтувато-червоними черепичними покрівлями; далі йдуть якісь баки, крани, майстерні, заводи; далі
