і суб'єктивним, а отже, малопридатним для класифікації омонімів, оскільки значна кількість лексем, що їх кваліфікують як омонімічні, навіть на сучасному етапі виявляють семантичні взаємозв'язки у відповідних парах. Наприклад, з огляду на словникові дефініції й специфіку позначуваних понять, не є омонімами слова порох ‘пил’ і порох ‘вибухова речовина’, оскільки означення обох одиниць містять семи ‘дрібні тверді частинки’ і ‘порошкоподібна маса’, які їх об'єднують; лист ‘листок’ і лист ‘тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу (паперу, заліза тощо); поштова кореспонденція’, оскільки останні два значення пов'язані метонімічно на підставі семи першого значення ‘тонкий шар матеріалу’; моторний ‘прикм. до мотор’ і моторний ‘жвавий, спритний, енергійний, рухливий’ та моторний ‘руховий (про психофізіологічні процеси)’, оскільки утворені від слова мотор, етимологічне значення якого (лат. motor ‘той, що рухає’) присутнє у значенні всіх похідних прикметників, що свідчить про полісемію; ручка ‘прилад для писання’ і ручка ‘частина предмета, за яку його тримають чи беруть рукою; частина меблів, на яку, сидячи, спираються рукою’, адже всі означення відсилають до одного елемента позамовної дійсності – руки, витворюючи різні типи переносних значень; місяць ‘небесне тіло’ і місяць ‘проміжки часу, на які поділяють рік у сучасному календарі’, оскільки історично часовий відлік спирався саме на фази цього світила; перо ‘пір'їна’ і перо ‘знаряддя для письма’, оскільки історично ці слова позначають той самий об'єкт дійсності [СУМ 1970-1980].
Таким чином, сприймаючи омонімію як формальний “збіг” плану вираження певних не пов'язаних між собою одиниць, до омонімів слід зараховувати лексеми з різним значенням і походженням на зразок романіст ‘автор романів’ – від роман і романіст ‘фахівець з романської філології’ – від романський; чайка ‘птах’ і чайка ‘човен’ – з тур.; тур ‘дикий бик’ і тур ‘етап’ – з фр.; балка ‘яр’ – з тюрк. і балка ‘дерев’яна колода’ – з нім. “Суміжним із омонімією є явище омографії” [Кочерган ОЗМ 2006: 322; СІС 1974], де наголос додатково розрізняє графічно тотожні лексеми різної семантики (пра́ вило ‘положення, принцип’ і прави́ ло ‘пристрій для розрівнювання чогонебудь’ та похідні – пра́ вильний ‘істинний; безпомилковий’ і правильний ‘призначений для правлення’; правий ‘істинний; такий, що має рацію’ і пра́ вий ‘протилежний лівому’; за́ мок ‘палац’ і замо́ к ‘пристрій для замикання дверей, шухляд тощо’; дереви́ на ‘дерево, рослина’ і деревина́ ‘матеріал’ та ін.) [ЕУМ 2004; СУМ 1970-1980].
На таких самих засадах слід розмежовувати омоніми й полісемічні лексеми в термінології. Багатозначним є термін, значення якого мають те саме походження і в яких проявляється та сама суть: база, вакуум, вихор, вікно, екран, елемент, медіана, міцність, опір, поляризація, радіометр та ін. Відтак нелогічно зараховувати до омонімів міжгалузеві терміни на зразок
