Спроби заснувати товариства, подібні Московському, робляться і в иншах містах: у Київі, Катеринославі, Костромі, Харкові, Царицині і ин., але ніде вони не мали такого успіху, як в Москві. Невдачою закінчилася ще підпринята перед цим спроба агентів Зубатова заснувати своє товариство в Петрограді. Зубатовці, що приїхали з цією метою з Москви, не найшли співчуття серед петроградських робітників і одночасно натрапили на перешкоди з боку тутешньої поліції, що негативно ставилася до спроб Зубатова.
Навпаки, в Москві товариство робітників механічного виробництва користувалося великим впливом серед робітників, що пояснювалось частинно слабістю місцевої соціяль-демократичної організації, яка не встигла ще очуняти після розгрому її при кінці 90-их років. В цей час, коли по всій Росії хутко зростав революційний рух і по всіх великих міських центрах відбувалися численні проти-державні демонстрації, — в Москві агентам Зубатова 19 лютого 1902 p., в річницю визволення селян, пощастило улаштувати святочне уквітчання памятника Олександрові II, яке відбувалося при патріотичній маніфестації, що привабила десятки тисяч робітників.
Ця маніфестація виявила вищий розквіт діяльности зубатовських організацій в Москві. Від 1902 року розвиток Московського „товариства“ припиняється, і воно починає губити співчуття у робітників, що розчарувалися в йому після того, коли переконалися, як мало завдяки йому змінилось їхнє становище, як мало поліпшилися умови їхнього життя і праці.
Влітку 1903 p. виявився повний крах спроб Зубатова і стало ясно, що, не дивлячись на всі зусилля його агентів, революційний настрій робітників росте далі. На початку цього року проводирі „Єврейської Незалежної Робітничої Партії“, на чолі з доктором фільософії Шайкевичом, зневірившись в досягнення
