Кам'янець на Поділлю. Деякий науковий археологічний рух розпочавсь у Кам'янці з р. 1921, коли було заложено Комітет для охорона пам'яток старовини, мистецтва та природи під керуванням проф. П. В. Клименка. Р. 1921 Комітет робив деякі археологічні розсліди в Кам'янецькім замку, на городищі біля с. Привороття Маківського (12 в. од Кам'янця), отже без помітних наслідків. В червні місяцітого року Комітет улаштував в Кам'янецькім ІНО археологічну виставу. На ній було зібрано пам'ятки старовини з місцевих збірок (Історично-Археологічного Музею, Кабінета Мистецтва ІНО, Музею Художньо-Промислової школи) та від приватних осіб. Підчас вистави (19-26, VI) було прочитано низку лекцій на археологічні теми. Після того, як р. 1922 Комітет для охорони пам'яток було перетворено в Кам. Окружне Архівне Управління, справа наукових дослідів над археологією, історією та етнографією (фактично, а не юридично) перейшла до науково-дослідної катедри при ІНО. Спершу катедра іменувалася катедрого історії та економіки Поділля, тепер — катедрою економіки та культури Поділля. Отже катедра звертала менше уваги на історію мат. культури. З доповідів з археології, зачитаних на зібраннях катедри, треба зазначити реферат В. Н. Гагенмейстера „Археологічні знахідки на Поділлю за останніх часів“. З найцікавіших знахідок треба назвати знахідку (рр. 1923—24) кількох мідяних чи брондзових сокир (щельтів), глиняних фігурок і череп'я, що вказують на трипільську культуру біля с. Баговиця (в 10—12 в. од Кам'янця). Глибшого дослідження тої місцевости поки-що не переведено. В науково-дослідчій катедрі знято питання про дослідження старовинних будинків Кам'янця і Кам'янеччини. В цім напрямку праця членів катедри допіру почалася. В тій справі було заслухано доповідь Б. Сіцинського про т. зв. „Руську браму“ (XVI ст.) і міську ратушу (низ будівлі так само XVI віку). Щоб скерувати працю аспірантів на досліджування села в галузях економіки, лінгвістики та мистецтва, науково-дослідча катедра обрала для таких дослідів два села,що лежать недалечко Кам'янця, — Цибулівку й Панівні — і в рр. 1923 — 21 туди було впоряджено кілька екскурсій; про наслідки тих екскурсій в засіданнях катедри було зроблено кілька доповідів. Речових матеріялів екскурсії тії не здобули.
Що-до Кам'янецького Іст.-Арх. Музея, то треба сказати, що, цілковито позбавлений будь-яких матеріяльних засобів геть аж до кінця р. 1922, він не міг провадити дослідів. Тільки з жовтня р. 1922 узято музей на утримання з держ бюджету, отож допіру відтоді він стає на ноги. В минулому році його перенесено до иншого, значно більшого приміщення. До нього долучено й инший Кам'янецький Музей — природничий. В Іст.-Арх. Музеї поширюється відділ етнографічний. Найбільшу залю Музея відведено „селянському мистецтву“, заведено відділ „давнього Кам'янця“, де збираються старовинності кам'янецькі. Речі до музею за останні роки надходили були випадково, деякі з них набували за гроші. Зібрано старовинну порцеляну українських фабрик (Корець, Баранівка, Межигір'я), поповнено збірку місцевих стародруків (Міньковецької друкарні кінця XVIII й початку XIX от.), зібрано давні міри на сипке й рідке (четверик, гарнець, кварта, півока, кручок), збирається селянський одяг, то-що.
Житомир. Протягом років 1919—1923 археологічні розсліди Волинського Науково-Дослідного Музея, під керівництвом С. С Гамченка, за браком найменших коштів, провадилися тільки в околицях Житомира, секторіяльно, по радіусах в
- ↑ З Поділля Кабінет одержав тільки одне подання з Кам'янця. З Вінниці інформацій не одержано. Кабінет має відомості, що два провінціяльні подільські музеї припинили свою діяльність (с. Красносільці і м. Бершадь). За инші музеї в Кабінеті немає жадних відомостів.
Ред.
