телей Естествознания, Антропологии и Этнографии”, „Трудов” міжнародніх з’їздів (ХІ-го) і т. ин. Що-до одержування новішої наукової літератури, яка виходить у межах ССРР і за кордоном, справу важко було налагодити через загальні умови революційного життя рр. 21 — 23 і відсутність власних академічних видань для обміну, проте за ці роки до Бібліотеки більш-менш регулярно надходили видання „Російського Музея” в Ленінграді, Російської Академії Історії Матеріальної Культури; крім того вступив комплект Anthropologie за 1923 р. (видається в Празі), серія „Die Märchen der Weltliteratur (Indianer, Indische, Malaïische), Йена 1921— 1923 p., Русский Антропологический Журнал 1922— 1924, Землеведение 1923 і инш. Кабінет неодноразово звертався до відповідних інституцій з списками новішої закордонної літератури для виписки, а також клопотався про асигнування на це коштів, але без реальних наслідків (на поповнення Бібліотеки Кабінет дістав за три роки тільки 3 крб.), і праця в цьому напрямкові залишається як актуальне desideratum на майбутнє.
Загальне число книжок, що вступили до Бібліотеки рр. 1921— 1924— 852 назви в 1196 тт„ частинах, то-що. По роках: 1921 — 114 в 280 т., 1922— 421 в 508 т., 1923— 97 в 122 т., 1924— 220 в 286 т. З них окремо треба зазначити бібліотеку небіж. О. Алешо (366 назв в 443 тт., чч.), яку подарувала Кабінету дружина його — М. Д. Алешо в 1922 році.
Цей великий книжковий скарб (до 5.000 тт., чч.) з першого-ж року існування Кабінету був приступний до користування всім, хто цікавився спеціяльною антропологічною літературою. Загальне число одвідувань рр. 1921— 1924 було 700[1]), число книжок, що видано для читання 2.285[2]). Користувалися бібліотекою переважно спеціялісти — вчені, учні вищих шкіл, особи, що зайняті педагогічною працею і инш.[3]). Бібліотеку одвідували не самі місцеві (київські) особи, — користувалися нею також і немісцеві, що виражено їх з різних місцевостів України і ССРР (Полтави, Чернігова, Харкова, Одеси, Ленінграду). Таким чином, бібліотека Кабінету, спеціяльна своїм характером, не тільки була у поміч науковим співробітникам його, але й спричинилася до поширення наукового знання з тих галузів, що їх репрезентує Кабінет, серед широких кіл освіченого громадянства, як місцевих, так і поза межами Київа.
- ↑ По роках: 1921 р. — 91, 1922-117, 1923—148, 1924—344.
- ↑ По роках: 1921-211, 1922-479, 1923-480, 1924-1125.
- ↑ Крім індивідуальних видач, підбиралась для груп одвідувачів література про різні питання (антропометричні поміри, зокрема дітей, народ, будівництво, писанки, медицина, килимарство і баг. ин.). По виданнях, що є в бібліотеці, переводилась бібліографічна робота (переважно це робили слухачі ВУЗ’ів) над складанням бібліографії з народознавства і окремих ділянок: фіз. антропології, нар. медицини та инш.
