Вузькі рамки цієї записки дозволяють нам подати відомості за пророблену працю відділу тільки в дуже Загальних рисах, фіксувати тільки, що важніше, що ми й робимо, починаючи з хронологічного перегляду праці.
Рік 1921 З огляду на несприятливі умови, відділ поставив собі за завдання спочатку провадити підготовчу працю — опрацювати програми до збирання матеріялів, налагодити науковий звязок на місцях, то-що. Поруч з цим художник-етнограф Кабінету дістає доручення збирати шляхом замалювання матеріяли що-до рибальства за спеціяльно виробленою відділом програмою. Тут-же починається вже й дослідча праця спочатку в самому Київі на берегах Дніпра, де зібрано відомості за рибальство, а потім організувалися екскурсії і по-за межі Київа. Першу екскурсію було зроблено пішки до Межигір’я та близьких сіл— Петрівців і Валків, де досліджувалося рибальство та вироб вогнетривалої цегли. Друга екскурсія до с. Старосілля, що відбулася за допомогою вчителя Якима Шевченка, дала багато цінних відомостей за це село та ініціятиву до стаціонарної народознавчої праці, яку й почав там провадити вчений спеціяліст Кабінету А. Онищук, зобов’язавшись при цьому вчити селянських дітей і тим забезпечити собі за тодішніх умов житловий мінімум, а поруч і здобути певне довір’я людей для сприяння праці.
Рік 1922 . Протягом цього року йде систематична дослідча праця над ґрунтовним вивченням с. Старосілля, Жукинської волости Остерського повіту на Чернігівщині. А. Онищук постійно працює на селі, обсервує життя, розроблює плани, а инші дослідники поруч періодично над’їздять сюди-ж і працюють в дорученій їм царині, спираючись головно на власних спостереженнях та фіксуючи матеріяли. Так було досліджено: дитячий побут, фізичне виховання дітей, пасічництво, деякі праці жіноцтва, народні одяги, прикраси та зачісування, а також рибальство, влови, народня техніка, хліборобство, скотарство, народня архітектура, то-що. Записи ілюструється малюнками (більш як півтисячі) та фотографіями.
Подібну-ж працю розпочато було на хуторі Переділ на Чернігівщині, але дуже несприятливі умови примусили її припинити.
Решту року забрала праця над систематизацією зібраних матеріялів та улаштування виставки етнографічних речей, малюнків та фотографій, що були зібрані підчас зазначеної праці. Цю виставку було відкрито в грудні, і лягла вона в основу першого на Вкраїні Етнографічного Музею або Музею народознавства, що має утворитися при Кабінеті А. та Е.
Рік 1923. Цього року дослідчу працю проваджувано в с. Хоробричі на Чернігівщині вкупі з членами Етнографічної Комісії УАН, продовжувано в с. Старосіллі, проваджувано роботу, щоб поширити працю на сумежні з Старосіллям села — Сварміє, Дабешня, Новосілки і Хатянівка; систематичну працю проваджувано в селі Пекарі
