тетах. Петиция жіночого товариства "Minerva" мотивує дуже точно свою петицию, вказуючи на школу середну, яку воно основало в 1890 р. в Празї під тим самим іменем, по прихильнім полагодженю петицій в сїй палатї.
В петиції вказує ся, що на курсї підготовляючім сего заведеня підготовило ся 52 молодих дївчат за 1½ року так добре, що сего року можуть перейти на такий курс наук, котрий числом і якостию своїх предметів наукових відповідає цїлком 5-ій клясї наших теперішних ґімназий.
В петициї каже ся дальше, що вже в липнї 1893-го р. богато учениць буде так образованих, що буде можна поставити їх на рівні з учениками 6-ої кляси ґімназияльної, а яко такі будуть вони могли віддатись фармацевтичним студіям на медичнім видїлї.
То-ж вже крайна пора, щоби законодатство і високе правительство якось порішили ту справу. Само собою розуміє ся, що молоді дївчата, котрі не виступлять з шкоди по окінченю 6-ої кляси покінчать вже в липнї 1895-го р. своє образованє, зложать іспит зрілости і будуть могли домагати ся впису яко звичайні слухачки медичних і філософічних видїлів в унїверситетах.
Отсе мотиви реальні, які наводить „Minerva“ у своїй петиції, щоби єї просьбу прихильно порішено.
Такі самі причини промавляють также за петициєю галицких і буковиньских товариств жіночих, котрі крім того домагають ся, позаяк не мають достаточної спроможности, щоб основати власну школу середну для женьскої молодїжи, так як в Празї, — щоб високе правительство розважило, чи би не перемінити котрої небудь вже істнуючої ґімназиї в Галичинї і на Буковинї в сей спосіб, щоб женьска молодїж могла побирати таке саме образованє, яке би відповідало теперішному з 4-ої кляси ґімназияльної.
Сї домаганя товариств жіночих цїлком оправдані з погляду на се, що вже в богато краях европейских не лиш дозволено жінкам віддавати ся студіям на унїверситетах, іменно на медичнім видїлї, але вже введено їх від давна і в практику.
Згадаю при тім лиш коротко, що перші слухачки вписали ся на швайцарскі унїверситети, а іменно на унїверситет в Цириху, а відтак в Женеві, Бернї і в кінцї в Базілеї.
Так само отворено париский унїверситет вже 1864 р. для жінок; также в Росиї є женьскі студентки і число їх значно побільшало, а до того причинили ся неоцїнені і гідні признаня услуги, які робили ті студентки медицини задля великої недостачі лїкарів підчас послїдної росийско-турецкої війни на полї битви і по войскових шпиталях. Рівно-ж заводили ся і значно розширили ся студії медичні між жінками в Сполучених Державах північної Америки, де вже по над 500 іспитованих лїкарок виконує практику а до 2000 неіспитованих лїкарок під іменем Off cers of health віддає ся практицї.
То само подибуємо і в англїйских колонїях, именно в Передних Індіях, де велике число молодих жінок, англїйскої і індийскої народности, віддає ся медичним студіям, а відтак звичайно їх практика лучить ся з місийною дїяльностию, щоб шарити христіянство.
