Поки що будуть старі гроші ходити попри нові, лиш треба їх буде перечислювати на нові. Постановлено, що 1 срібний або паперовий риньский (ґульден) має числити са за 2 корони, 2 срібні риньскі за 4 кор. і т. д.; паперова пятка буде числити ся за 10 кор., десятка за 20 кор.; пятьдесятка за 100 кор., сотка за 200, кор., а тисячка за 2000 кор.; чверть срібного риньского (25 кр.) за пів корони або 50 сотиків, 20 срібних крейцарів за 40 сотиків, 10 срібн. крейцарів за 20 сотиків, 5 срібних крейцарів (котрих тепер зовсїм не видати) за 10 сотиків; 4 крейцарі за 8 кр. за 2 сотики, за 4 сотики, 1 кр. за 2 сотики, а пів крейцара за сотик. З того виходить, що за теперішну шістку треба буде давати 20 сотиків нікльовими грішми, за 5 кр. 10 с. нікльових а за дві шістки два рази по 20 с. нікльових. ..
Кожда держава має свої гроші і свою валюту; треба отже знати, як відносить ся наша валюта до чужої. Возьмім н. пр. францускі гроші. У Франції єсть золота валюта і тим вибивають з одного кіля золота 3444 франків (докладнїйше 3444.4 фр.); у нас же будуть вибивати 3280 корон з одного кіля; наші корони будуть дрібку більші. Подумаймож собі, що ми купуємо у Франції за теперішні гроші кільо золота, з котрого хочемо дати собі вибити корони, то за кождий францускій франк (а в кільо єсть их 3444) мусимо заплатити нашими грішми тілько, кілько тепер той франк у нас стоїть, отже н. пр. по 47 і пів крейцара (докладнїйше 47615 кр.). За всї ті франки, значить ся, за кілька золота мусимо заплатити 3444 разів тілько, або 1640 зр. З того кіля кажемо собі вибити 164 штук по 20 корон або 3284 корон; будемо отже мати рівно два рази тілько корон, кілько ми риньских заплатили, значить ся з 1 зр. — 2 корони. Из сего приміру видимо вже, що наші теперішні гроші відносять ся до француских так, як 3444.4 фр. до 1640 зр. (3444.4:1640 = 2.10) або що на 1 зр. йде 2 франки і 10 сантімів, а на корону 1 франк і 5 сантімів. То єсть отже відношенє (Relation), після котрого обчислено, що 1 зр. має значити 2 корони. З того видимо дальше, що, аби обчислити то відношенє, треба знати курс чужих грошей (н. пр. франків) у нас.
Возьмім ще иншій примір. Від 1879 р. вибивали у нас золоті монети по 8 зр. і по 4 зр. При установлюваню их вартости принято, що золото єсть 15 і пів раза дорожше від срібла. З 1 кіля золота вибивано тих монет 77 і пів штук по 8 зр. і 155 штук по 4 зр. То, що у нас значила та монета по 8 зр., значив у Франції наполєондор або монета на 20 франків золотом. Коли той наполєондор стояв по курсї 9 зр. і 52 і чверть крейцара, то після австрійскої валюти мав він золота за 8 зр. й 10 кр. і ще наддаток (ажіо) 1 зр. 42 й чверть крейцара. Возьмім той наддаток на процент, то будо значити, що до кождих 100 кр. треба ще додати 17 і більше як пів крейцара (докладно 17.56 1/6 кр.). Обчислїм же з сего цїну одного кіля золота: кільо срібла коштує 90 зр. то кілю золота буле коштувати 15 й пів раза більше 1395 зр.; але до того треба ще додати ажіо по 17.50 ⅙ кр. до кождого риньского разом 245 зр., або два рази тілько корон. Колиж з кіля золота бють 3444 франків, то виходить таке саме відношенє, як і в попереднім примірі, що риньскій значить 2 франки і десять сантімів (франк має 100 сантімів), і що корона значить 1 фр. і 5 сантімів а 1 зр. то само, що дві корони.
З обох сих примірів виходить, що коли хочемо обчислити вартість одного кіля золота де небудь за границею на наші гроші, то мусимо знати курс чужих грошей у нас. Той курс називаєсь відносна рівнота (Relationspari). Правительство заводячи нові гроші взяло курс чужих грошей за десять лїт, обчислило з него пересїчний курс (відносну рівноту) і так обчислило, кілько корон йде на оден риньскій.
Мабуть вже від падолиста с. р. будуть стягати ся теперішні банкноти по риньскому, а за кождий будуть пускати ся по дві срібні корони; 2 срібні риньскі, 1 срібний риньскій і чверть риньскій (25 кр.) позістануть ще довшій час, доки аж не покаже ся, що их стягненє не пошкодить торговли. Пізнїйше будуть стягати ся пятки, десятки, пятьдесятки і сотки а замість них прийде одна часть золотом по 10 і 20 корон, а за другу часть прийдуть нові банкноти. Дрібні гроші будуть поволи стягати ся; цїсарскі каси будуть брати теперішні дрібняки а замість них будуть видавати нікльові і бронзові гроші. Дукати й таляри Марії Тереси (левантійскі таляри) будуть і дальше вибивати ся яко монета торговельна. Чотиро- і осьми-риньщаки (золоті торговельні гроші по 4 і 8 зр.) будуть стягати ся і перебивати ся на корони; за 5 і чверть штуки осьмириньщаків будуть платити по 42 корони.
Все, що доси платило ся старими грішми, треба буде платити новими подвійно, значить ся, за кождий крейцар треба буде давати два сотики. Так н. пр. за обарінок, що коштував доси крейцар, треба буде дати 2 сотики; булка за 2 кр. буде коштувати 4 сотики; чарка горівки за 3 кр. — 6 сотиків; марка почтова за 5 кр. — 10 сотиків; топка соли за 11 кр. — 22 сотики; літра пива за 20 кр. — 40 сотиків; кільо цукру за 36 кр. — 72 сотики; фляшка вина за 50 кр. — 100 сотиків або 1 корону; пів кільо кави за 1 риньского — 2 корони; шапка за півтора риньского — 3 корони; корець бараболь за 1 зр. і 80 кр. (180 кр. — 360 сотиків) — 3 корони і 60 сотиків і т. д. Хто буде мати півтретя риньского (250 кр = 500 сотиків), буде казати ся, що він мав 5 корон; хто доси місячно по 25 зр., буде брати новими грішми 50 корон, а хто мав доси довгу 150 зр. буде мусїв заплатити новими грішми 300 корон і т. д.
З початку будуть однакож ходити по при нові гроші і старі, доки аж зовсїм не стягнуть ся і длятого на разї можна буде все платити або новими грішми або старими, або також новими і старими разом. Аби показати, як можна буде з початком заведеня нової валюти платити, наведемо тут кілька примірів:
1) Хтось має заплатити довг 7 зр. і 39 кр., то як він єго заплатить?
Наука: Коли буде мати лиш старі гроші, то заплатить старими. Колиж буде мати лиш нові гроші, то буди мусїв дати за кождого риньского 2 корони (слово "корона" будемо від тепер означати грубою буквою к): за 7 зр. дасть отже 14 к, а за кождий крейцар дасть два рази тілько сотиків, (слово "сотик" будемо означати грубою буквою с) отже за 39 кр. дасть 78 с. Тих 14 к може він заплатити так, що дасть их всї срібними монетами по 1 к, або може дати 10 к золотою монетою а 4 к срібними; — 78 сотиків може знов заплатити або лиш самими бронзовими монетами по 1 с, або дасть 39 с по 2 с разом, або наконець може ще заплатити й нікльовими: дасть 7 штук нікльових по 10 с (70 с) або 3 штуки нікльові по 20 с (60 с) і одну штуку нікльову по 10 с, а останок (8 с) дасть бронзовими грішми: або всї вісїм по 1 с, або 4 штуки по 2 с. Колиж би мав і старі гроші і нові, то може н. пр. за довг 7 зр. і 39 кр. дати 5 зр. паперами, за 2 зр. може дати 4 к, а решту (39 кр.) заплатити або сотиками або таки крейцарами і т. д.
2) Хтось має заплатити 65 зр. і 93 кр., як він може платити?
Наука: Коли буде мати лиш самі нові гроші, то може дати: 13 к золотих по 10 (130 к або 65 зр.), а за 93 кр. (186 сотиків) дасть одну срібну корону і 86 с. Може також дати: 6 к золотих по 20 к (значиться 120 к або 60 зр.) і одну золоту корону по 10 к, а відтак ще 1 к срібну і решту сотиками. Наконець може заплатити 12 штук по 10 к золотих і 11 к срібних, а решту сотиками.
