Сторінка:Будзиновський В. Хрунь і чорт (Нью-Йорк, 1918).djvu/33

Цю сторінку схвалено
32

ся з иньшими хрунями, що так само як Кравчук зраджували свій народ. Там вони блукають, і кленуть свою долю. І не буде сему кінця. Прокляті людьми, викляті небом і пеклом, будуть блудом блудити… до суду віку!