Сам знаєш, як у нас за таке карають. Мій батько ледве вимолив для Садука таке помилування, що йому позволили вирізати язик. Батько призвав аптикаря і цей виконав цю прикру операцію. Садук знає, що не мій батько виновник, а його нещастя, отже лишився вірний йому і всій його родині.
— В цю вірність я не дуже хочу вірити.
— Увіриш, як ще додам, що Садук вже має повну сатисфакцію, бо виновників його нещастя сам Бог покарав. Муштагед помер від отрути. Аптикаря знайшли в його аптиці задушеного мотузом. Донька муштагеда купалася раз, ще за життя батька, в ставі. В цім місці став не глибший, як по груди. Нараз дівчина крикнула, що хтось вхопив її за ногу. Товаришки сміялися з неї. Але дівчина крикнула ще раз і щезла під водою. Знайшли її оддалік в найглибшім місці ставу. Очевидно, хтось підійшов до неї під водою, вхопив за ногу, і затягнув у глибінь.
— Чи Садук добрий пливак і нурець?
Місах здивований глянув на Сивенького.
— Не догадуєшся? Говори дальше. Як згинув твій батько?
— Мій батько поїхав на лови в товаристві двох лучників… Садука і ще одного. Додому вернувся лише Садук, цілий закривавлений. В тілі мав три рани. Знаками, бо він інакше не говорить, розказав мені, що в оцім лісі з-за дерев посипалися на них стріли. Мій батько і його товариш попадали з коней, він сам, хоч також ранений, спасся, бо його кінь сполошився і втік разом із ним. Садук завів нас на місце і ми знайшли обох застрілених.
— Де були поцілені?
69
