Сторінка:Будзиновський В. Пригоди запорожців (Краків, 1941).djvu/23

Цю сторінку схвалено

Мортон пильно вдивлявся в свого товариша, дожидав знаку, щоб кинутися на ушкалів. Але в цій хвилині це було неможливе. Чотири ушкали держали пістолі, звернені в груди невільників. Два в груди Мортона, два в груди Сивенького.

— Англієць лишиться тут, ти підеш до його служби. Поведуть тебе ті два, що стоять перед каютою, звязавши тобі руки, — отаман додав.

Коли Сивенький почув, що два ушкали стоять перед каютою, отже є їх тепер щонайменше сім, зараз догадався, що до ушкалів перейшли бодай два із служби Мортона. Вийшовши з каюти за отаманом і його товаришем та, побачивши тих двох перед каютою, Сивенький наочно допевнився, що вони справді із служби Мортона.

Один із них був Нуман, той, що повідомив його про ушкалів. Нуман станув перед ним з мотузом у руці й незамітно моргаючи, крикнув: „Руки на спину!“

Сивенький зрозумів його. Нуман пристав до ушкалів про око. Сивенький поклав руки за спину і спокійно ждав, аж Нуман звяже їх. Поведення товариша Нумана показувало, що той щиро пристав до ушкалів. Коли руки Сивенького вже були звязані, товариш Нумана пішов до каюти пильнувати Мортона. Тоді з каюти вийшли ті два, з якими прийшов отаман і його товариш. Кожний з них пішов до своєї роботи. Нумав завів Сивенького до каюти, де лежали повязані три матроси Мортона. Один промовив:

— Ефенді! Щоб спасти себе, ми вже хотіли пристати до ушкалів, так як відразу зробив це той зрадник, що привів вас, той Нуман.

24